Кожна дитина – це яскрава індивідуальність, це унікальний світ, єдине у своєму роді поєднання особливостей особи, характеру, темпераменту. У дошкільному віці дитина намагається вивчити навколишній світ, отримуючи інформацію з різних джерел, найбільш затребуваним з яких – є звук. Діти з перших днів життя звикають до голосу матері, перших колискових пісень, мультфільмів і звуків музичних іграшок. Музика відіграє особливу роль в житті дітей, тому залучати дитину до неї – моє завдання як музичного керівника.

Музичне сприйняття дає масу можливостей створити емоційний контакт з дитиною дошкільного віку. З її допомогою дитині легше сформувати уявлення про різні явища та предмети, в тому числі:

З її допомогою дітям закладаються основи загальної культури, дитина краще сприймає інформацію. За допомогою музики у дитини краще розвивається абстрактне мислення, пам’ять та уява.

     Педагогічний процес з музичного виховання в дошкільному закладі зорієнтований на виховання в дітей художньо-естетичних потреб, інтересу до прекрасного в природі, в найближчому оточенні, у повсякденному побуті, що викликає у дітей різного віку емоційні відчуття. Музика є обов’язковою під час проведення розваг, спортивних свят, ранкової гімнастики тощо. Музичне виховання органічно поєднує в собі такі доступні дітям види музичної діяльності як слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи та гру на дитячих музичних інструментах. У результаті ознайомлення дітей зі світом краси й гармонії, світом мистецтва пробуджується їх бажання займатися різними видами художньо-естетичної діяльності. Під час свят батьки завжди мають змогу спостерігати за діяльністю дітей, оцінити рівень розвитку їх музичних, мовленнєвих, рухових та інших здібностей.

Основними  завданнями музичного виховання дітей дошкільного віку є:

• залучення  дітей до різних видів музичної діяльності;
• збагачення досвіду дітей різними музичними творами і засобами виразності;
• розвиток загальної музикальності дітей (сенсорні здібності, почуття ритму), формування співацького голосу;
• виховання любові та інтересу до музики.

«Навчати серцем,
виховувати музикою,
надихати прикладом»

     Діяльність музичного керівника в дошкільному закладі різноманітна. Це передусім організація і проведення музичних занять згідно з Програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

     Музичні заняття – це основна форма музичного виховання у дитячому садку, які є систематичними і спрямовані на всебічний розвиток дошкільників та формування їхніх музичних здібностей. Плануючи музичні заняття, музичні керівники обов’язково враховують вікові особливості дітей, зокрема їхню розумову, фізичну та емоційну підготовленість до того матеріалу, який планується подавати. Окрім того передбачається, що у ході заняття потрібно:

• виконати всі види діяльності з дітьми;
• витримати наступність щодо засвоєння навичок, розучування музичного матеріалу;
• імпровізувати відповідно до ситуацій, які складаються.

Музичні заняття  вміщують музично – виконавську діяльність, слухання музики та музично – ритмічні рухи.

«У кожній ноті – душа дитини,
у кожній пісні – посмішка!»

Найдоступніший вид музично-виконавської діяльності, – це спів, де інструментом є голос, дарований усім природою. Спів – це форма почуттів, тому навчити дітей співати – першочергове завдання музичного керівника. З першої зустрічі ми стаємо для своїх вихованців своєрідними майстрами, які своїми знаннями та смаком, душею та серцем, словом та діями прагнуть формувати найважливіші навички співу:

     Спів благотворно впливає на духовний та фізичний стан дитини. Він не лише приносить насолоду тому, хто співає, а й розвиває і вдосконалює його слух та дихальну систему. Це один з найулюбленіших видів діяльності дітей. Це можливість виразити свої емоції, передати найтонші відчуття і переживання. Діти завжди з нетерпінням чекають вивчення нових пісень. Навчання передбачає індивідуальний підхід і знання фізіології кожного віку. Тому,  аби наші малюки не втратили інтерес до співу,  ми ретельно підбираємо вокальну програму. Дослідження показують, що співаючі діти менше застуджуються,  рідше хворіють на астму, бронхіти та іншими легеневими хворобами. Спів відіграє важливу роль не лише в музичному, а й у загальному розвитку дитини, сприяє розвитку дихального і артикуляційного апаратів. Прослуховування слів та фраз на диханні покращує дитячу вимову, зміцнює легені, активізує  обмінні процеси.

     Підрозділ слухання музики недаремно називаємо «Музична скринька». Під час музичних занять чарівна «музична скринька»  щоразу відкриває дітям таємниці як української народної музики, так і музики інших народів світу, захоплює спадщиною класичної музики та авторів, які писали музику для дітей у різні часи. При систематичному слуханні музики у дітей виробляється посидючість, увага – це вже підготовка до школи та подальшого життя.

«Через гру – до гармонії,
через музику – до серця дитини»

     Танцювати дуже корисно для здоров’я. У дитини розвивається правильна постава, – надалі вона почувається впевнено в будь-якій ситуації.

Музично – ритмічні рухи, а саме – руханки, хороводи, вправи, ігри, таночки-  найбільш доступний вид діяльності,  під час якого діти   діють активно, а музичний керівник,  граючись, рухаючись разом з гуртом, виступає за ведучого  та організовує дітей. І наскільки естетично виразно, щиро й невимушено він поводиться – так само будуть діяти й діти. Вони дуже чутливо наслідують міміку, пластику, емоційну виразність і точність рухів. Головне для нас, щоб діти раділи цим рухам і відчували задоволення. Якими б наївними та смішними  ці рухи  не здавалися,  але дуже важливо підтримувати дітей в їхніх  творчих проявах. Використовуємо  ці завдання   не тільки на музичних заняттях,  а й  під час ігрової діяльності,   на прогулянці. Музичні рухи – це сприятливе підґрунтя для творчості дітей.  Головне, щоб, супроводжуючи музику, музичні рухи виражали її образний зміст.

     Серед розмаїття ігор, які проводяться в дошкільному закладі, значне місце посідають дидактичні ігри.

   Музично-дидактичні ігри є важливим засобом розвитку музичної діяльності дітей, об’єднуючи розділи співу, слухання, музично-ритмічних рухів, ігри на музичних інструментах.  Головне призначення музично-дидактичних ігор – в доступній ігровій формі допомогти дошкільнятам опановувати звуко-висотність та ритм, краще засвоювати різні жанри музики, розвивати тембровий і динамічний слух, спонукати до самостійної діяльності з використанням знань, набутих на музичних заняттях. Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають ініціативу, самостійність, здатність к сприйманню музики.

«Музика- уява- фантазія – казка- творчість –
така стежинка, йдучи якою дитина розвиває свої духовні сили»
В.О. Сухомлинський

На музичних заняттях творчо підходимо до організації музичного виховання, впроваджуючи нові методики та інструменти, що захоплюють дітей, розвивають їхню уяву, емоційність та музичність.   Цікавою формою роботи, на нашу думку, є озвучування українських народних казок  за допомогою дитячих  музичних інструментах (класичних чи саморобних).   В своїй музичній діяльності використовуємо елементи музичної педагогіки німецького композитора Карла Орфа. Опора на українських фольклор, дала нам змогу вільно використовувати цю методику під час музичної діяльності. Важливим моментом є з’єднання таких видів діяльності, як спів, рух, слухання з грою, заняттями в оркестрі. Заняття з розвитку творчих здібностей дітей слід проводити поєднуючи два етапа: навчальне музикування  і творче музикування. Починаємо творче музикування «звучними жестами». Це – гра звуками свого тіла: оплески, шльопання по стегнах, притупування ногами, клацання пальцями. Вони дозволяють організувати елементарне музикування в будь-яких умовах, за відсутності інших інструментів. Цю роботу можна починати ще з молодшої групи. Розповідаємо дітям, що наші ручки, ніжки, пальчики можуть замінити нам музичні інструменти. Вони можуть звучати.

Діти люблять бути маленькими дослідниками. Для цього пропонуємо їм утворити звуки різними способами:

• подмухати на паперову смужку;
• постукати чайною ложкою по пляшках наповнених водою різних рівнів;
• перелити воду зі склянки у склянку;
• постукати камінцями, горішками, шишками;
• постукати дерев’яними ложками одна об одну.

Діти самостійно відшуковують різні прийоми гри на тих чи інших предметах. В середній групі продовжуємо знайомити дітей з різноманітним світом звуків. Звертаємо увагу дітей на те, як багато тонших звучань можна розрізнити у паперових звуках. Пропонуємо дітям папірці різної фактури: пробуємо ритмічно зминати її, терти, рвати. Наступним етапом є озвучування віршика за допомогою папірців. Для кожного рядка придумуємо   свій «шурхотливий» звук і виконуємо його під час декламації вірша. Далі знайомимось  із  «дерев’яними» звуками. Це- класичні музичні інструменти – ложки, тріскачки, ксилофон, а також побутові речі – дерев’яні кубики, олівці, дерев’яний посуд. Гра на дерев’яних інструментах українських народних співаночок «Печу, печу хлібчик», «Куй, куй чобіток», «Дибки-дибки»   приносить дітям неабияке задоволення. Ритмічність, цікавість, мелодійність дитячого музичного фольклорного матеріалу викликають бажання у дітей повторити і запам’ятати його.      Кожного місяця протягом року знайомимося з різними звуками: «металевими», «скляними», «шумовими», звуками природи. Наприклад, попросіть малюка двох років взяти в руки пластмасову пляшечку, наповнену крупою, і показати, як біжить мишка або одягнути музичні рукавички з ґудзиками різних розмірів, і поплескати під музику, попадаючи в такт, — захопленню не буде меж! Здавалося б, бавиться малюк: шурхотить, стукає. Але насправді він розвиває почуття ритму, почуття міри, відчуття динаміки, отже, свою природну музикальність.

     Цікавою формою роботи з дітьми і батьками стала  співпраця по виготовленню саморобних дитячих інструментів. Діти із задоволенням вигадували назви інструментам за характером їхнього звучання. Так з’явилися: «стукалки», «шурхунчики», «звукові коробочки», брязкальця, тріскачки. З’явилися і різні види оркестрів: «горішковий», наприклад у виконанні «білочок», оркестр рукавичок, «посудний» у виконанні кухарчуків, «скляний», «металевий», «шумовий».     

     Голоси дітей також використовуються подібно до інструментальних тембрів для створення різних звукових ефектів: гліссандування, шипіння, цокання, вигуків. Величезний арсенал звукових засобів з перших же занять утворює активний інструментальний словник дитини. Роль дитини може бути дуже невеликою, чи навіть простою, але важливою є участь в творчій музичній діяльності.

    Музика – є одним із засобів виховання, але коли вона усвідомлено сприймається дитиною. Людина, якій в дитинстві розкрили вікно в світ прекрасного, вміє повніше і радісніше сприймати життя, бачити світ багатосторонньо. І ми, дорослі, допомагаємо дітям побачити красу в природі, в праці, вчимо хвилюватися і радіти. Кожному з батьків потрібно пам’ятати, що дітей несприйнятливих до музики немає. Навчаючи музиці, ми впливаємо на загальний розвиток і духовний світ дитини. Заняття музикою впливають на інтелектуальний розвиток і емоційне самопочуття дитини. Прискорюється ріст клітин, що відповідають за інтелект людини. Під дією музики активізуються енергетичні процеси організму, спрямовані на фізичне оздоровлення.

Розвиток музикальності у кожної дитини індивідуальний, тому не потрібно засмучуватися, якщо у малюка не відразу виходить співати і танцювати, для цього потрібен час. На музичних заняттях ми розвиваємо кожну дитину і підходимо до кожної дитини індивідуально. Велика увага приділяється такому інструменту як – голос. Саме голос здатний стати основою музичної культури людини в майбутньому. Хочеться і батькам побажати, щоб удома, на відпочинку, під час прогулянок зі своїми дітьми ви приділяли увагу музичному вихованню малюків і допомагали реально сприймати дійсність у всій красі і різноманітті.